23 серпня 48-річний житель Харкова Сергій Колесник після суперечки в Інтернеті вирішив з пістолетом приїхати на вулицю Римарзьку, до офісу організації "Патріот України". Там він вступив в суперечку з Ігорем Михайленком, а далі вистрілив у хлопця із травматичної зброї. Свідок бійки Віталій Княжеський схопив молоток та кинувся захищати свого друга Ігоря. В результаті усі учасники бійки опинилися в лікарні.

Через місяць з Києва приїздить слідча група і розвиток справи набуває характеру політичних репресій. З'ясовується, що дочка стрільця-нападника працює у Верховному суді. Тому міліція не збирається розслідувати стрілянину, що учинив Сергій Колесник, а також його висловлювання образливого характеру щодо українців та України як таких, що порушують другий пункт статті 109 Конституції України. Натомість слідчі намагаються інкримінувати хлопцям пограбування та замах на вбивство замість самооборони.

В Україні людина, що спочатку погрожує Вам розправою в Інтернеті, приїздить до Вас додому з пістолетом, вистрілює у Вас всю обійму, а потім, якщо Ви настукаєте їй по голові, то ця людина стане потерпілою, а Ви - нападником!

Абсурдність даних обвинувачень вражає!

Неадекватний українофоб з пістолетом розгулює на волі, а українські хлопці відправлені у СІЗО!

Не допустимо політичної розправи над українцями!

Розмістіть у себе це повідомлення та спрямування на групу у мережі "Український інтернет" та Twitter, якщо Вам небайдужа доля хлопців, що пішли під кулі за право бути українцем.

Сьогодні суто за те, що вони вважали себе українцями, влада готує репресії харківських хлопців, а вже завтра під кулю може потрапити кожен з нас!

Як мені зараз здається, в мене було дуже щасливе дитинство, але була в моєму дитинстві одна несправедливість. Найбільша несправедливість. Найдошкульніша.

Як і належить, я проводив час після школи бавлячись на дворі... незалежно від погоди, єдине, що заганяло мене до дому - це наступ темряви. І ось наступала осінь, дні ставали все коротшими, і тут траплялося найбільше "западло" - відбувалося переключення на зимовий час і мій світловий день, мій власний, той, що належав саме мені, мій особистий час, ставав коротший одразу на годину. Той час, коли на дворі є друзі, коли можна бавитися і ходити в "далекий" похід збирати гільзи, чи просто тинятися вулицями, це все в мене нагло відбирали. Хоч з переведенням стрілок в школу треба було іти пізніше, але це мене зовсім не тішило, адже заняття закінчувалися також пізніше і відповідно темрява наступала раніше.
Мені було байдуже чи світить сонце, коли я йду в школу, мені було пофіг чи світить воно у вікно, коли я сиджу на уроках. Цей час не належав мені. Мій час - найкращий, найцікавіший, найвеселіший - після уроків, доки не наступила темрява... ось коли повинно світити сонце! і цей час мені скорочували на годину.

Ця образа на "зимовий час" лишилася з самого дитинства... Коли елекртичка мчала до Карпат я завжди пам"ятав, що лижні витяги вимикають з наближенням темряви, а темрява наступає ще раніше саме через "зимовий час"...

І ось, нарешті, я думав, справедливість перемогла. Нарешті Верховна Рада зробила хоч щось корисне. Нарешті ненависний "зимовий скасовано" (так, мені пофіг, що сонце буде на півдні в 1:30, і пофіг, що саме "зимовий час" привильний з точки зору астрономів) - зато в мене буде ще година для лиж...
Але ж нє - політично стурбовані "експерти" розвели сморід про слідування за Москвою, про віддалення від Європи та іншу нікчемну херню і їх (це ж треба) почули:
Депутат Верховної Ради, член фракції Партії Регіонів Вадим Колесніченко пропонує парламенту перейти на зимовий час.
Про це сказано в проекті постанови № 9287-1 "Про встановлення порядку обчислення часу на території України", зареєстрованому в Раді 13 жовтня.
Проектом пропонується встановити, що на території України діє час другого часового поясу міжнародної системи часових поясів протягом усього календарного року без переведення годинників на зимовий і літній час.
При цьому пропонується для приведення діючого часу на території України до відповідності із другим часовим поясом після прийняття цієї постанови перевести один раз годинники на одну годину назад.
тобто тепер "реформатори" хочуть запровадити саме  "зимовий час" - і відібрати ще 1 годину ЛІТОМ !

#№%?@;%: нема слів - ну чому ж тоді не залишити все як було раніше, до "реформ" (і зимовий і літній) - і бути синхронно (однаковий зсув часу) з Європою про яку всі так люблять говорити?
бо тобі @#$@ Вадим Колесніченко хочеться бути великим реформатором?

Друзі і опоненти, ми тут щойно проклацали клювом, і наші покидьки-кнопкодави прийняли сьогодні у першому читанні просто ЖАХЛИВИЙ законопроект.

Законопроектом (реєстр. №4585) пропонується заборонити носіння військової форми, форми одягу інших військових формувань та знаків розрізнення і відзнак особами, які не мають на це законних прав. А також забороняється мати символіку, що відтворює державну (тризуб) і так далі.
Повний текст законопроекту можна скачати тут.

(читати далі)

_________________ * * * ___________________

Додаток від Гєни - уявляю собі: оце вийду я на поріг своєї дачі в зелених трулях облитися холодною водою а тут мусара мене і пов"яжуть за те, що вбрався "в камуфляж"...

Дорогі (дорогі, в буквальному смислі!) депутати, щоб не було непорозумінь та неоднозначностей - не забудьте також прийняти закон про порядок носіння шапок ушанок та смугастих куфайок стандарти RGB на дозволені кольори курток, бандан, платків, майток, штанів, трусів, а також, спеціально для прекрасних дам, встановити обов"язкове вбирання паранджі православну уніформу зi строгою регламентацією на довжини спідниць, спосіб заплітання зачісок і т.д.

Сьогодні "кінець світу". Саме так. Чекаємо 18:00. Тільки не зрозуміло чи за Києвом, чи за Грінвічем чи таки Pacific Time...
- А чому саме сьогодні?
- Ну як, це ж очевидно, бо 722500.
- А чому саме 722500?
- Бо 722500 = 5*5*10*10*17*17, це священні числа, ясно?
- А чому тоді не так: 722500 = 2*2*5*5*5*5*17*17? Чим священне число програмістів 2 в степені 2 не канає? Або чому серед множників немає справді святого числа 3?
- Бо ви нічого не розумієте в священних числах.

* * *

Може і собі придумати якусь систему, якусь таку, щоб "кінець світу" припав на той час, коли мені буде 90 років, а потім, якщо обдурені вкладники послідовники, що продали все своє майно і пожертвували... ні, не на благочинність, а на оплату реклами (!), так от, як вони прийдуть до мене "віддавай наші гроші", то скажу, "ну пробачте, я помилився в розрахунках, з ким не буває... насправді треба було інші числа множити..."

Беремо чувака, чіпляємо на нього костюмчик, окуляри (щоб вороги не впізнали), даємо йому пістоля і отримаємо таку собі пародію на агента Сміта. Тепер ця пародія, побачить себе в дзеркалі і возгордиться від свого епічно-кіношного вигляду настільки що поїде з тим пістолетом в інше місто наводити порядки – з цегляним виразом обличчя, акі Рембо чи Термінатор стріляти в людей:



А звідки ж беруться ці доблесні агенти? Читаємо:


В Одессе Марков вооружил «своих» журналистов пистолетами:

Опубликовал: editor | 02.05.2011 в 9:30 дп

Общественная организация «Свободная Одесса» просит министра внутренних дел Анатолия Могилева проверить законность выдачи более 50 пистолетов телеканалу «АТВ» (Одесса).
«На прошедшей недавно пресс-конференции начальник управления общественной безопасности ГУ МВД Украины в Одесской области Владимир Тасмасыс сообщил, что в Одессе вооружены более 100 журналистов, причем половина из них – сотрудники телеканала «АТВ», – говорится в обращении.
Организация отмечает, что телеканал принадлежит депутату Одесского горсовета Игорю Маркову, являющемуся фигурантом ряда уголовных дел, в том числе с использованием огнестрельного оружия.
«Свободная Одесса» считает, что Марков, являющийся главой партии «Родина», ведет в Украине подрывную деятельность в интересах России, а в эфире «АТВ» регулярно порочится имидж страны, звучат призывы к сепаратизму, провоцируется межнациональное и религиозное противостояния, высмеивается президент Виктор Янукович.
Организация обеспокоена тем, что оружие выдано не журналистам, а лицам, которые получили удостоверения корреспондентов «АТВ» специально для дальнейшего оформления и применения оружия, например охране Маркова, ряду депутатов горсовета от «Родины», сотрудникам принадлежащей Маркову мусороуборочной компании «Союз» и другим людям, связанным с депутатом.
«Свободная Одесса» считает, что данное нарушение стало возможным из-за личных связей Маркова с руководством областного управления МВД.
Организация предполагает, что таким образом Маркову удалось создать в Одессе вооруженную группировку.
«Требуем провести проверку законности выдачи сотрудникам телекомпании «АТВ» свыше 50 пистолетов, а также надлежащего их хранения и использования по назначению. Также просим проверить, действительно ли указанные лица, получившие на руки оружие, являются сотрудниками телеканала и корреспондентами, выполняющими журналистские функции на самом деле», – говорится в обращении.

UPD:
Але наш бравий персонаж виявився таки зі Львова: (колишній капітан міліції!)

Стрілком зі Львова виявився син міліцейського чиновника (лінк)

Різноманітні представники сексуальних меншин, якщо їх випадково зачепити, серед всього іншого, дуже полюбляють розповідати про визначних гомосексуалістів минувшини: про те, як геями були давні філософи, великі полководці, уславлені імператори, визначні учені, талановиті письменники та майстерні художники, великі реформатори та керівники держав... Поза всякими сумнівами прийдешні історики через століття-два достовірно встановлять, що в сучасній Україні при владі були виключно представники сексуальних меншин, чим дуже потішать геїв майбутнього. Така "історична правда" буде написана "на скрижалях історії" про сучасні гілки влади: президентів, прем"єрів, уряди, депутатів, суддів, мерів, голів обласних та районних держадміністрацій, а також про контролюючі органи: податкову, даїшників, санстанцію і тд.

-А яким чином буде встановлено цю "історичну правду"?
-Дуже просто: за спогадами сучасників. Oт давайте помислимо про нашу владу та її дії, хто вони усі такі? Як їх можна назвати?.. Правильно під*р*си!
-А як же тоді прийдешні історики назвуть той лад, що панував в Україні в наш час?
-Поза всякими сумнівами сучасний державний устрій України увійде в історію під назвою гомократія. А ще історики розгорнуть наукову дискусію про абсолютно незрозумілі мотиви деяких груп виборців , що від виборів до виборів обирали знову і знову одних і тих самих під*р*сів гомократів, для того щоб вони їх і далі най*бували здійснювали реформи.

Зате самі гомократи називають сьогодні себе "ефективними менеджерами" і денно й нічно міркують про те, як обдерти народ зробити економіку ефективною. Для цього необхідно придумати новий законодавчий маразм провести реформи, подолати корупцію, впровадити чесні і прозорі правила, однакові для всіх. ...З точки зору "ефективних менеджерів", наша економіка переповнена галузей, з яких ще можна шось додатково прикарманити що ще не оподатковуються. Сьогодні люди зовсім обнагліли і не хочуть ділитися платити податки.

* * *

Давайте помислимо і спробуємо прогнозувати, де ще, в перспективі, "ефективні менеджери" можуть познущатися з людей підвищити ефективність... Помислимо з позиції "ефективних менеджерів" (головне не зайти в цьому досліді занадто далеко):

Приклад 1. Українські наймані робітники до сих пір мають право на 8ми годинний робочий день та 40годинний робочий тиждень. Це страшенно неефективно. Ці робітники зовсім втратили совість, вони не тільки хочуть працювати менше ніж їхні колеги з Індії та Китаю, та ще й вимагають при цьому підвищення зарплатні! Замість того, щоб невтомно вкалувати на благо ефективних менеджерів суспільства, українці зовсім розлінилися, мають купу вихідних та відпусток і витрачають їх на свої особисті справи. Це дуже егоїстично та не відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку: глобалізації та загостренню конкуренції. Хто, як не ми, подбає про благо "ефективних менеджерів"? Без нашої підтримки вони усі вирушать обдирати інші народи в країни з більш привабливим інвестиційним кліматом і українська економіка нарешті звільниться від паразитів так і залишиться неефективною. Тому українці повинні відмовитися від ганебних пережитків минулого та почати працювати більше і за меншу платню для того, щоб Україна лишалася інвестиційно привабливою для "ефективних менеджерів" порівняно з Індією та Китаєм!

Ще приклад(№2). Бабці на базарах продають насіння і нічого не платять в бюджет. Це нечесно по відношенню до великих корпорацій. Необхідно негайно обкласти бабунь податками та зборами - най освоюють бухгалтерію і платять ПДВ, нарахування на зарплату, соціальні внески, податок з прибутку, та місцеві збори, ведуть бухгалтерську документацію та щорічно здають податкові декларації (вистоюючи черги і показуючи там прибуток, ато не приймуть), а ще най збирають довідки та купують ліцензії. Якщо раптом не знайдеться необхідного папірця, чи якась графа в декларації неправильно заповнена, то най платять штрафи!
А коли якась бабуня не зможе розплатитися і помре, то податкові зобов"язання унаслідують її діти та онуки. Це буде ефективний та надійний засіб наповнення бюджету.

Приклад 3. Садоводи на своїх присадибних ділянках вирощують для себе овочі та фрукти і споживають їх. Це непрозоро! Таким чином вони не купують овочів та фруктів в супермаркетах, і зі спожитих дарів природи не платиться ПДВ та інші податки і збори. Необхідно ввести податок на фруктові дерева - це давній європейський метод (і радянський також)! Всі дерева попиляють як колись вже було це допоможе наповнити бюджет новими надходженнями. Також слід впровадити податки на кожний кущ і за кожний вулик, податок з криниці (за використання природних ресурсів, а як же - не користуєтеся послугами громадського водогону, значить, не платите податки!), податок на бджіл (ось тобі подарунок, Ющенко!), податок з кожної виноградної лози (ще і акцизи додатково, адже з того можна робити вино). Також необхідно буде декларувати кількість вродивших яблук (з кожної яблуні окремо), кількість вишень на кожній вишні і т.д. і документувати скільки з того було з"їдено а скільки пішло на консерви. Будуть встановлені індикативні норми врожаю для кожного дерева і не можна буде задекларувати менше, ніж згідно норми! За неправильне ведення документацій, та недекларування залишків - штрафи!

Приклад 4. Наглі туристи, коли їдуть в гори, замість того, щоб ночувати в готелях та розвивати інфраструктуру, сплять в палатках і при цьому ще й не платять за оренду землі! Інші ледарі оселяються в гірських хатинках у добрих бабунь, і платять їм готівкою. З цих грошей не знімаються жодні податки та збори. Необхідно негайно приватизувати гори для того, щоб підвищити їхню ефективність! Все обгородити високими парканами та колючим дротом з табличками "приватна власність" і з кожного туриста знімати плату за відвідування кожної приватної ділянки окремо.
Туристичну привабливість гір нові власники зможуть підвищити вирубуючи дерева, що закривають краєвид. Тоді нестримні гірські потоки утворять на схилах цікаві ерозійні форми рельєфу а в долинах розмиють мальовничі каньйони та западини, що їх фотографуватимуть туристи разом з екзотичними руїнами затоплених сіл. А експорт деревини допоможе наповнити кишені "ефективних менеджерів" бюджет. Також місцеве чиновництво зможе поживитися дерибанячи допомогу жертвам стихії.

Приклад 5. Деякі особи орендують житло без заключення договору, без жодних документів та не платять податків. Через це не наповнюється бюджет, пенсіонери не отримують пенсії, студенти стипендії, вчителі та лікарі зарплати... Це нечесно і непрозоро - тому кожному необхідно негайно збирати довідки, укладати договір та реєструвати його в БТІ та в нотаріуса вказуючи правдиву суму, щоб орендодавці не приховували свої доходи від "ефективних менеджерів" держави!
Також варто запровадити подушне (теж зі світового і не тільки досвіду) адже під час дихання громадяни виділяють вуглекислий газ і цим негативно впливають на екологію, особливо велосипедисти - вони ще й не платять дорожній збір та акцизів на бензин, проте користуються дорогами загального користування чим сприяють появі нових ям та вибоїн. Тому необхідно запровадити реєстрацію всіх велосипедів в МРЕО з видачею номерних знаків та оподаткуванням пропорційно до об"єму легенів власника...


Як бачимо в "ефективних менеджерів" є ще велетенське поле діяльності, куди іще вони не запустили свої загребущі лапи для реформ. Тому слухаймо уважно що прорікають нам "ефективні менеджери" з телевізора, вони знають що роблять. Вперед до цивілізації! Хороші часи вже близько!

* * *

При нагоді хочу попіарити сайт “За чесні податки” де вповідають найсвіжіші новини про боротьбу підприємців за свої права. (дзеркало в LJ chesni_podatky)

Upd: невеличке доповнення (для тих, хто думає, що податки на яблуньки то фантастика)

Upd 2: трішки про російських "ефективних менеджерів"

Upd 3: і ще про підступні плани наших під*р*сів (рекомендую прочитати)

 Літо - це найчудесніша пора, момент, коли у довгоочікуваних (після напруженої праці) відпустках, невтомні трударі різноманітних професій можуть нарешті полинути на природу, розслабитися під палкими променями сонця (або в зеленому затінку дерев), на берегах наших прекрасних водойм, час від часу пірнаючи у живильну вологу... Потім, дощовими осінніми вечорами, переглядаючи літні фото так добре поринати в приємні спогади...

 Проте не всі спогади будуть хорошими, адже на берегах наших водойм (а також і під водою) нас зустрічають вдало замасковані "приємні сюрпризи" та "цікаві несподіванки", що їх там позакладало різноманітне бидло дбайливо розмістили "культурні" відпочивальники:



 Ці артефакти "прогресивного" побуту повсюдно "прикрашають" місця нашого відпочинку, там ці "блага цивілізації" очікують появи босоногих купальщиків, для того, щоб виховати в них терпіння, стійкість до життєвих негараздів, вміння долати труднощі та зробити їх тренованими йогами, ці здібності їм неодмінно стануть у пригоді в складних сучасних умовах на нелегкому життєвому шляху.

...Колись, в далекі незапам"ятні часи, коли якийсь сміливий мореплавець після морської катастрофи потрапляв на безлюдний острів, то закорковував своє послання про порятунок в пляшку і відправляв її до моря (Послання у пляшці, лінк). Сьогодні мільйони пластикових, скляних пляшок та іншого сміття романтичних послань прямують нашими мальовничими річками до моря, час від часу затримуючись на своєму нелегкому шляху:



Завдяки цьому наше Чорне Море скоро перетвориться на таку ж гнилу калюжу романтичну водойму як і більш знамениті водойми (тепер справжні острови сміття плавають по морях та океанах, створені завдяки невтомним зусиллями світової цивілізації - приклад Тихий Океан лінк1, лінк2, лінк3 та Середземне море лінк1, лінк2 - там поодинокі послання невідомих моряків плаватимуть вічно, адже серед такої купи непотребу їх ніхто ніколи не знайде і не прочитає)

Різноманітне сміття "Культурні" надбання цивілізації множаться не лише навколо водойм але й також навколо автострад та навіть навколо гірських стежок.



 Пластикові баклажки є наділені поправді унікальними фізичними властивостями: адже наповненими, при підйомі вгору, вони мають значно меншу вагу, ніж пусті перед спуском. Як тільки пляшка з кольоровою водою чи алкоголем спорожнюється, то її вага одразу зростає в десятки тисяч разів, в результаті духовні каліки "люди з особливими культурними потребами" вже не можуть занести їх донизу. Такими ж унікальними властивостями наділені також і пачки з-під цигарок, целофанові та паперові пакети і т.д. адже бидло "висококультурний" городянин не здатен навіть 10 метрів до смітника донести таку страшну вагу.

 В місці появи кожної поодинокої пляшки чи пакета виникає "гравітаційна аномалія", яка витягує з кишень та рюкзаків "культурних" відпочивальників все нові та нові "культурні артефакти". Проте найбільш здегенероване бидло "найкультурніші" відпочивальники розкидають сміття кожен раз в іншому місці, таким чином утворюючи нові осередки "гравітаційних аномалій".



 Серед когорти "людей з особливими культурними потребами" варто згадати також і "Культурних автомобілістів" що не здатні перейтися 20 метрів до берега річки чи озера власними ногами і, натомість, заїжджають на авто у воду, та ще і починають його там мити з використанням миючих засобів, чим роблять свій посильний вклад в справу забруднення наших водойм, вкриваючи їхні береги та воду райдужними плямами мастила та веселими бульбашками.

 На превеликий жаль не всі розуміють культурне значення пляшок, пакетів, мазутних плям та іншого сміття для прийдешніх поколінь (сліди сучасної цивілізації), дехто не може бачити забруднення природи - це сміттєфобія. Всі нормальні цивілізовані люди вже давно звикли до сміття на наших вулицях, в парках та скверах та ін зелених зонах, проте знайшлися маргінальні кола упереджених екологів, що виступають за чистоту природи і стверджують, нібито трава в Україні повинна бути зелена а камінці на берегах річок - сірими. Якщо підступні плани сміттєфобів стануть реальністю, то наша природа являтиме собою зелену нудьгу, а все кольорове сміття, яке своїми нестандартними барвами та екзотичними формами урізноманітнювало нашу сіру буденність буде вивезене з лісів та полів і перероблене... Заборони сміттєфобів будуть гальмувати економіку, адже виконання екологічних вимог спричинить збільшення виробничих витрат, а українська промисловість як тільки почне випускати екологічно чисті продукти стане неконкурентноздатною. Не прислухайтеся до провокаційних заяв екологічних маргіналів - смітити на природі, та сприяти її забрудненню це обов"язок кожної людини (з "особливими культурними потребами").

Чи то дощ і слякота, чи сніг та мороз - сьогодні вони несуть свою службу незважаючи на негоду... В ці дні вони завжди на чергуванні, на своїх робочих місцях, в наметах, сумлінно виконують відповідальні обов"язки, на сторожі демократії, стабільності, процвітання економіки та загального суспільного блага (яке неодмінно скоро наступить;))... Хто ж це?
- На сторожі? Може міліція?
- Не вгадали.
- Військові?
- Знову промах, зовсім не те.
- Хм... "в наметах"? А може торгівці на базарі?
- Ближче, але вони не торгують реальними речами, вони торгують обіцянками.
- Так це ж партійні агітатори, що роздають макулатуру пізнавальну літературу про антикризові програми, що працюють, про дієві реформи, про боротьбу з корупцією, про місію України, про те, як кандидат N любить нас усіх, і про те, який він достойний, лише один праведний кандидат - любов‚ справедливість‚ мудрість і сила, що веде нас до торжества демократії та "європейських цінностей".

Чомусь сучасна політична агітація, усі оті проповіді настанови та пророцтва прогнози, що звучать з уст політиків та політологів дуже нагадують мені агітацію Свідків Єгови. Проте у "Свідків" та різноманітних релігійних фанатиків, порівняно з політиками є таке, що викликає повагу - "Свідки" справді вірять в те, про що вони говорять.

Партійним агітаторам ще дуже далеко до "Свідків", не тільки за рівнем духовного розвитку, але й за методами впливу, наприклад, вони ще не ходять мобільними агітбригадами по квартирах, і не чіпляються до перехожих на вулиці з задушевними розмовами. "Як ви вважаєте коли наступить Рай За Землі коли у нас буде європейський рівень життя?", і т.д. - про кінець світу крах фінансових ринків, вихід з кризи, піднесення духовності та близький прихід царства демократії, коли тигр не буде кусати ягня, про молочні ріки інвестицій (а інвестори, звісно, будуть святими ангелами альтруїстами-філантропами), про перемогу над злом подолання корупції, чесний суд та торжество порядку і справедливості в які треба вірити...
 

Зато "Свідки" не можуть собі фінансово дозволити, наприклад, ось таке:

Транспарант почеплено на фасаді Львівського Автобусного Заводу, давайте ж дослідимо, на прикладі цього та інших підприємств, які ж плоди принесло нам урядування усіх отих наших президентів, прем"єрів, голів обласних державних адміністрацій, і т.д. також рад різних рівнів, Верховної, обласних, міських і т.п. Побачимо, наскільки ми посильнішали, і як нам стало добре.

Ось теплі цехи Львівського Автобусного Заводу, де трудяться на благо ринкової економіки впевнені в завтрашньому дні львів"яни:

А ось сучасні верстати та інше високотехнологічне обладнання, що його регулярно завозять поїздами на територію підприємства дбайливі інвестори:

Бурхливий розвиток виробництва можна також побачити на території заводу Автонавантажувач:

Приклад ефективного менеджменту та впровадження дієвих економічних реформ на Поляроні:

В цехах Полярону працюють висококваліфіковані кадри, що застосовують нанотехнології, випускають сучасні мікросхеми (Intel відпочиває):

А ось тут, на Львівприладі, також випускають сучасне обладнання:

Приклад високотехнологічного обладнання та сучасних верстатів (тут інвестори теж дбають про оновлення виробництва):

На підприємстві, з метою збереження ноу-хау та накопичення цінного багаторічного досвіду, створили сучасну комп"ютеризовану базу знань, що містить в електронному вигляді наробки підприємства. Запити до бази даних оброблюються високопродуктивним кластером, що його розробили високооплачувані працівники Львівприладу

На фото нижче можна побачити корпуси заводу Сільмаш, де інвестори подбали про збереження та розвиток виробництва сучасної сільськогосподарської техніки для потреб українського села.

Додатково можна було б згадати про Завод Фрезерних Верстатів (де знайшли притулок торгівельні склади з іноземним барахлом), Конвеєрний (що став філіалом Краківського базару, де продають турецькі шмотки), Кінескоп, ФТА, НДІРТІ та ін.

Дуже трепетно подбали українські президенти і про обороноздатність України, добрий почин заклав Леонід Макарович Кравчук, продовжили благе діло його талановиті наступники: Леонід Данилович Кучма, та Віктор Андрійович Ющенко.


Ілюстрацію про розвиток культури можна побачити ось тут внизу (link), а про те, як уряди та президенти дбали протягом свого владарювання про Націю та її примноження можна почитати там (link)

Щира подяка нашим великим реформаторам за ці визначні досягнення та райдужні перспективи майбутнього!

* * *

ПиСи. Хочу попіарити чудовий та надзвичайно цікавий форум, звідки я безсовісно потяг більшу частину фоток: http://explorer.lviv.ua/forum/

ПиПиСи: Веселих свят :)

Є на світі такі речовини, котрі з абсолютно незрозумілих причин є забороненими в багатьох країнах світу (і в Україні також), навіть незважаючи на те, що їхня шкідливість досі не була доведена незалежними неупередженими експертами, а всі об"єктивні результати глибоких наукових досліджень впливу цих речовин на людину та її психіку є глибоко засекреченими.

Раніше ці речовини можна було вільно придбати практично в будь якій аптеці, їх успішно використовували для лікування багатьох хвороб, також одну з цих речовин навіть додавали до шоколаду, морозива, у хліб, з цією речовиною приймали ванни, її застосовували при виготовленні костюмів..., вона була компонентом губної помади, кремів для волосся та зубної пасти, її використовували для інтимної гігієни, а іще її цілком легально додавали до сигарет... Ця чудесна речовина служила для лікування психічних розладів, а також як засіб для відновлення сексуальної енергії.

Сьогодні багато таких помічних і необхідних для людини речовин є забороненими, навіть не зважаючи на те, що вони є необхідні при лікуванні хворих на рак, а нібито шкідлива дія цих речовин ні разу не була доведена в суді. Через упередження суспільства спричинені неправдивою інформацією, що подається військовими, тепер людей позбавлено можливості вільного вибору.

Нагнітання істерії почалося відтоді, як у 1932 році від раку щелепи помер відомий споживач Ебен Баєрс. Незважаючи на відсутність об"єктивних доказів та незалежної експертизи, його смерть необґрунтовано пов"язали саме зі споживанням однієї з вищезгаданих речовин. Фізіотерапевта доктора Мояра, що порекомендував корисний профілактичний засіб, наклепницьки звинуватили в отруєнні близько сотні людей, хоча насправді в нього ніколи не було більше дюжини таких пацієнтів, яким він прописував препарат, мало того, сам доктор був споживачем препарату, та вживав його в таких же, або й більших кількостях ніж пан Баєрс, проте лікар в своєму віці (51рік) був активним та здоровим, тому всі твердження про нібито шкідливість споживання є абсолютною брехнею. [1]

Через сваволю військових, проти цих речовин існує безліч законів у різних країнах, що забороняють їхній обіг, зберігання та реалізацію. Що ж це за речовини, проти яких існує стільки заборон та упереджень?

Це - радіоактивні речовини. На початку 20го століття їх можна було вільно придбати та споживати, а сьогодні всього за декілька грамів урану чи плутонію можна бути заарештованим спецслужбами і потрапити до тюрми, або згнити в невідомих застінках ЦРУ чи ФСБ, без жодного доступу до адвоката та правозахисників...

Психоактивні ефекти (психомоторне збудження, ейфорія, "рентгенівське похмілля", втрата свідомості) від дії радіоактивних речовин є добре відомим фактом [2,3,4], але при споживанні радіоактивних речовин в людини не виникає звикання, також споживачі не виявляють жодної агресії. Під час періоду легального продажу радіоактивних речовин, жодного разу не було доведено в суді їхній нібито негативний вплив на здоров"я людини. Жодного разу об"єктивна та неупереджена комісія незалежних міжнародних експертів не встановлювала причинно-наслідкового зв"язку між прийомом радіоактивних речовин і смертю чи погіршенням стану здоров"я споживача.

Усе, що ми знаємо про, нібито згубний, вплив радіації, ми знаємо від військових, які залякують людство, бо не зацікавлені у вільному легальному обігу радіоактивних матеріалів. Всі відомі ураження в Хіросімі та Нагасакі, а також в Чорнобилі наступили внаслідок термічних опіків та радіофобії, а не внаслідок споживання радіоактивних матеріалів. Не вірними є твердження про те, ніби від радіації помирають молодими, адже відомі конструктори ядерної та термоядерної зброї Курчатов та Сахаров дожили до пенсійного віку.

Цілком очевидним є той факт, що під дією радіоактивних речовин можна сміливо сідати за кермо, керувати літаком, вертольотом, та займатися складним інженерним будівництвом [5]. Оже, всі твердження про шкоду від споживання радіоактивних речовин є необґрунтованими, та такими, що не відповідають об'єктивній реальності.

Легкі радіоактивні ізотопи абсолютно не шкідливі та не викликають фізичної залежності, лише психологічну, також вони ніразу не згадується в жодному переліку шкідливих речовим, які вживаються людиною. Поширювати відомості про негативні наслідки споживання радіоактивних речовин можуть лише невігласи, профани та непрофесіонали, котрі нічого не розуміють в цьому питанні.

Радіофобія спричинила до того, що людство відмовилося від багатьох корисних та необхідних речей [6]. Тільки уявіть собі, наскільки безпечнішими стали б наші нічні вулиці, якби їх вкривали радіоактивною сумішшю, що світиться? Скільки ювелірних прикрас, ультрамодних костюмів, краваток, взуття, що світяться, можуть задизайнити наші талановиті модель"єри... А стильні сяючі радіоактивні зачіски?.. А як приємно провести романтичний вечір з коханою в зеленому світлі радіоактивних шпалер... [7]

В 30-ти кілометровій зоні навколо Чорнобиля на звалищах-могильниках знаходяться численні поклади цінного радіоактивного металолому чорних та кольорових металів, зараз ці багатства вивозять та реалізують на тіньовому ринку торгівці металоломом, не сплачуючи жодних податків до бюджету, їх прикриває міліція та корумповані чиновники. Необхідно негайно скасувати закони що встановлюють відповідальність за незаконний обіг радіоактивних речовин, зокрема статтю 365 Кримінального кодексу ("Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами "), адже подібне законодавство сприяє розвитку корупції, гальмує економічний прогрес та стримує розвиток економіки. Сучасне законодавство розроблене в інтересах корумпованої міліції, військових, та торгівців радіоактивним металоломом. Легалізувавши радіацію ми лише узаконимо об"єктивно існуючу ситуацію тіньового обігу радіоактивних матеріалів, подолаємо радіокорупцію в силових структурах, та зможемо спрямувати кошти від реалізації радіоактивних матеріалів до бюджету.[8]

Необхідно також розгорнути знову виробництво радіоактивних продуктів та препаратів [9], так як це було на початку 20го століття, це дозволить створити нові робочі місця, працевлаштувати молодь, зменшити соціальну напругу в суспільстві.
Невірними є твердження радіофобів про те, що через легалізацію споживання радіоактивних речовин, такі матеріали стануть доступними для неповнолітніх, бо сьогодні діти і так можуть знайти радіоактивні речовини на звалищі у пошуках металолому [6], а сьогоднішні заборони лише підсилюють дитячий інтерес до "забороненого плоду" та сприяють втягуванню молоді в радіоактивні ігри.

Здійснювати продаж радіоактивних речовин можна буде лише в спеціально відведених місцях (радіо-шопах) особам, що досягли 18річного віку і в стані самостійно відповідати за власні вчинки.[10] В подальшому ці особи будуть розводити радіацію включно у себе вдома і не поширюватимуть радіоактивні матеріали іншим громадянам.

З метою боротьби з радіофобією необхідно організувати роз"яснювальну роботу серед населення, провести науково-практичні конференції, семінари та тренінги, круглі і квадратні столи, з метою недопущення поширення екстремістських ідей екологів про чистоту природи. Проведена інформаційна кампанія дозволить здійснити в Україні захороненя іноземних радіоактивних відходів. Такий жест доброї волі з українського боку засвідчить нашу об"єктивність та неупередженість у ставленні до радіації та допоможе нам налагодити тісні контакти з іноземними партнерами, залучити кошти інвесторів до побудови могильників де будуть зберігатися відходи за європейськими стандартами. Не слід слухати пропаганду екологів про те, що таким чином Україну перетворять на відстійник радіоактивного непотрібу, навпаки - захоронення радоактивних речовин в нашій державі допоможе подолати економічну кризу, привабити інвестиції в нашу економіку, поповнити державний бюджет, віднайти додаткові кошти на соціальні програми, виплату пенсій та стипендій, на зарплати вчителям та лікарям, на підтримку соціально незахищених верств населення..., тому слід не проґавити цей унікальний шанс.

Це була весна. Молоді листочки щойно з"явилися з бруньок...

Сонце заходило, відбиваючись казковим заревом у воді, що стояла на полях. Я був іще дитиною, ми їхали з бабцею на село в майже порожньому автобусі, що підскакував на дорожніх вибоїнах і з шумом розплискував дорожні калюжі. Коли автобус поламався, сонце вже зайшло і з"явився місяць. Повня. До пункту нашого призначення лишалося кілометрів дев"ять - велетенська віддаль для тодішнього мене. Водій випустив нечисленних пасажирів, що попрямували дорогою, але ми завернули вбік "коротшим шляхом"...

"Короткий шлях" починався від території колишнього монастиря в будівлях якого тоді були улаштовані будинок інвалідів та колхоз. Це була навіть не дорога, а така собі гать, що йшла через ліс і нам постійно доводилося йти по краях зачіпаючись за кущі, бо посередині трактори роз"їздили такі калюжі, що їх я не зміг би перебрести, навіть якби взув бабині чоботи. Справа були болота, струмочки з яких час від часу перетинали нам шлях, а озирнувшись можна було побачити два місяці: один, надзвичайно яскравий, з неба, прошивав своїм промінням гілочки утворюючи кругом чудернацькі тіні, другий, не менш яскравий - відбивався, переливаючись хвильками, в черговій здоровенній калюжі.

Певно, далеко не кожна бабця поведе дитину по такому маршруту, і, певно, деякі дітки після такої нічної подорожі (нехай і при місячному світлі) поставали б заіками, адже з болота лунали поправді страшні звуки, що могли б послужити треками до фільмів жахів: чого лише варте несамовите ревіння болотяної пташки – "бугая". Ця непоказна пташечка активізується весняними ночами і "співає" так, ніби волає про допомогу якась корова, що, задихаючись, давиться багном, тонучи в бездонній трясовині, або як невідомий страшний звір - володар болота дмухає в якусь трубу. Остання частина шляху пролягала полем, де, почувши улюлюкання "вудуда", непідготовлену людину може вхопити інфаркт...

Проте, мені було зовсім не страшно, навпаки, було дивне відчуття, ніби в цьому лісі я вдома. Бабця, розповідала мені всяких цікавинок, поки ми ішли, і про "вудуда", і про "бугая", і про колишнє Оріхове озеро, якого більше нема, і про те, як люди колись жили, про те, як була війна, і як ховалися по болотах, по лісах і не боялися ніяких лісових чудовиськ.

Від кого саме ховалися ті люди і хто вони були я взнав значно пізніше, коли Союз вже упав, а тоді, маленьким, найбільше враження на мене справило навіть не те, яка в мене крута бабця, як безстрашно ходила по таких місцевостях, а її розповідь про ті часи, коли в нас була своя пасіка, де був найсмачніший мед, було дві пари коней, було шість корів і своя паша, а іще було багато землі, був великий садок на хуторі та власна ділянка в лісі...

Поки ми ішли я розпитував про різні дрібниці, як то, а чи кусалися ті пчоли, що сиділи у вуликах, і чи багато їх там сиділо та скільки було вуликів, хто звідти діставав мед і яким способом, що робили з вуликами зимою, щоб пчоли не змерзли, а іще різні "технічні деталі" про колишні часи, як то з якою швидкістю коні тягли віз, і чи часто він ламався...

Але найбільше мене допекло інше питання, яке мені маленькому було якось "невдобно" запитати... Все, що відбувалося в часи "коли всі їздили на возах" для мене тоді було старовиною і бабина розповідь дуже суперечила тому образові старовинного селянина-страждальця, який нам втовкмачували в школі: колись було погано і всі селяни були бідними пригніченими ніщебродами, а тепер стало добре бо всі звільнилися від панського гніту. За бабиними ж словами виходило, щось таке, що суперечило моїм уявленням, я не міг зрозуміти, як же так, бо в бабиній розповіді не було жодних згадок про те, звідки то все колишнє добро взялося і куди поділося, це був просто спогад про минулі часи.

І саме в оцьому красивому спогаді я побачив щось ніби "кримінальне" для себе, бо я вирішив, що моя бабця походить з роду якихось "панів-гнітителів", про яких так недобре відзивалося моє шкільне виховання. Коли я про це запитав, то дуже розсмішив бабцю, і довідався незвичайну новину: виявляється бабина родина не була унікальна, дід теж був з небідної родини, навіть багатшої за бабину, і багато тоді людей, наприклад теперішні наші сусіди, теж не були бідняками, і добули вони своє багатство зовсім не шляхом пригнічування наймитів, а власною працею.

Ця чарівна нічна подорож, є визначною для мене не лише тому, що це, можливо, один з найпрекрасніших спогадів мого дитинства..., це є дата народження в мені маленького куркуля. Я не про те куркульство як воно визначене в словниках, я про куркульство як певний світогляд.

Моє дитинство було безтурботним, цікавим та щасливим, але, не зважаючи на це, тоді мені захотілося переселитися в той, інший, іще цікавіший, розказаний бабцею світ, де є великий садок на хуторі, що квітне весною наповнюючи повітря духм"яним ароматом, а потім там стигнуть найсмачніші вишні та яблука, де є пасіка з кусючими пчолами, що приносять найсмачніший мед, і це все моє... і лани, на яких пасуться мої коні і поля на яких росте мій хліб... Я захотів стати тим, ким були мої діди, а були вони, кажучи термінологією комуняк, - злісними куркулями.

Я тоді не розумів, що вони були куркулі... Я іще а не знав багато чого, наприклад, про те, що саме війна врятувала родини моїх дідусів та бабусь від вивезення в Сибір, я ще не знав, що по війні, з приходом "визволителів" доводилося пекти хліб з жолудів, але вже тоді, без жодних ідеологічних настанов(!), мій світогляд невідворотно змінився, й хоча, повернувшись до Львова я продовжував, як і раніше, малювати танчики з червоними зірками на бортах, проте вже моє ставлення до усього ідеологічно радянського було зовсім іншим ніж раніше, бо тепер мені було відомо, що існує якась інша, ліпша минувшина, ніж та, що нам вповідають у школі чи з кіноекранів. І хоч, усякі оті "неуловімі мстітєлі", усякі "тімури і їх команди", фільми та розповіді про них здавалися мені цікавими і прикольними, але вони вже ніколи не були для мене героями... Я ще тоді, в дитинстві зрозумів, що без діянь "доблесних большевіків" мені жилося б ліпше.

To be continued...

Мистецтво вічне. Шедеври, виконані талановитими майстрами художньої справи, мають ту особливість, що в кожну епоху, в кожний історичний момент вони залишаються актуальними. Тисячі митців у пошуках визнання малюють незрозумілу херню творять прекрасне, і навіть бездарна мазня не визнанні сучасниками полотна скоро поповнять світову скарбницю культурної спадщини.

Представляю увазі шановних читачів геніальний твір у виконанні невідомого художника. Картина називається "Сферичний кінь у вакуумі", і, на мою скромну думку, сьогодні є надзвичайно актуальною, адже вона ілюструє логічні міркування нашої влади при складанні державного бюджету, а також стратегічні плани з подолання економічної кризи.

Чорно-білі відтінки малюнку символізують одвічну боротьбу добра зі злом.
Рівномірний та прямолінійний рух коня у вакуумі символізує нестримний політ фантазії українських законодавців в частині заплутування і без того плутаного законодавства, а також нестримну винахідливість різноманітних бандитів в частині придумування все нових і нових (законних!) схем рейдерства, захоплення у свою власність землі, промислових підприємств і т.д...
Вакуум, що оточує коня, означає порожнечу в кишенях "рядового обивателя", що понабирав кредитів і тепер не може розрахуватися.
А ледь помітна світла пляма на лобі коня є відбиттям життєдайного проміння далекого сонця, що символізує надії широких народних мас на світле майбутнє, яке неодмінно колись наступить... (очевидно, тоді, коли сонячна гравітація переможе конячу інерцію, і коли, нарешті, очищаючий вогонь світила знищить ті тонни паразитів, що вкрили коня, а сонячний вітер розігріє холодне коняче серце і надасть оновленому коневі нової траєкторії у прекрасну невідому далечінь...)


ЗІ. Репродукцію геніального шедевру я люб"язно позичив з чудесної статті (link) на Луркморі.

Сьогодні Гєна познайомить вас зі справжньою магією, тєлєкінезом та тєлєпатією. Вже віддавна я віднайшов в собі незвичайні феноменальні здібності, якраз такі, про які нам вповідають з телевізора в програмах "Нєоб’яснімо но факт" та "Битва екстрасенсів". Це ставить мене в один ряд з всесвітньо відомими феноменами.

Мій неймовірний талант полягає в тому, що я наділений даром біолокації і вмію безпомилково шукати підземні комунікації. Не вірите? Тоді я вас навчу, адже цей талант закладений кожному з нас Природою, треба тільки вміти розкрити свої приховані можливості... Ця унікальна здібність є в кожного жителя України, мало того, ви навіть не раз підсвідомо користувалися нею. Закопану під землею теплотрасу легко можна знайти за допомогою наступного феноменального екстрасенсорного прийому: де в десятиградусний мороз сніг тане - там і теплотраса!

Нажаль, далеко не всі жителі України є екстрасенсами - наші міські комунальні служби ніяк не хочуть розкривати "третє око" і бачити очевидне: дорогим газом вони гріють зовсім не помешкання городян а землю та асфальт. Також наші комунальники страждають на сліпоту та глухоту, адже не бачать і не чують жодних скарг на якість їхніх "послуг" та заяв з вимогами видати дозвіл на встановлення автономних котлів.

Але, зате в комунальних начальників часто трапляються фантастичні видіння та галюцинації і вони вповідають нам з радіо казочок про небувалу ефективність централізованого опалення порівнянно із автономним, та про свої визначні успіхи на ниві вдосконалення сервісу. Також вповідають ужастікі: "коли газу не стане, то володарі автономного будуть мерзнути" і пишуть розповіді саєнс фікшен, як можна перевести наші котельні на вугілля, коли не буде газу... (Ну і як? Багато вже перевели?).

Одначе є в діяльності наших тепловиків також і позитивні сторони: холод в наших помешканнях додає мільйонам українських подружжь додаткових ноток пікантного екстріму в сексуальних стосунках. Також ми щовечора маємо чудову нагоду повправлятися в практичній магії здійснюючи дикі танці навколо електрокалорифера... а те, що для вироблення цієї електрики на електростанції необхідно витратити в три рази більше палива, це просто дурниці...

Геніальні маги, древні конструктори, первісні винахдники, носії таємного знання з радянських КБ, запроектували для нас треки розталого снігу над нашими багатокілометровими теплотрасами, що утворюють складні геометричні фігури, які видно з космосу, ці велетенські сакральні символи служать чарівними оберегами, що повинні захистити наші міста від вторгнення інопланетян (плато Наска відпочиває). Варто відмітити й інший чудовий винахід: батареї, що не регулюються - завдяки цьому жителі верхніх поверхів відкривають вікна, бо їм жарко, а жителі нижніх - мерзнуть. В такий спосіб прекрасно втілюється відоме гасло "Кожному своє"!

Неперевершені майстри будівельної справи - талановиті радянські зодчі - використали в своїх архітектурних шедеврах новітні високотехнологічні матеріали, наділені аномальними фізичними властивостями: вони пропускають вологу тільки в один бік - ззовні всередину і випускають тепло зсередини на вулицю. Завдяки такому унікальному поєднанню характеристик, радянські будівельні конструкції найкраще підходять для зведення катівень та душогубок, проте, згідно з містичним творчим задумом "зодчих", були ужиті для житлового будівництва. Там, де "зодчі" особливо постаралися, на стінах помешкань з"являється пліснява і грибок. Ця екзотична рослинність утворює вишукані візерунки по кутках біля зовнішньої стіни та урізноманітнює флору наших помешкань.

Час від часу, завдяки перевантаженню електромереж від роботи численних калориферів, трапляються аварії і ми маємо чудову нагоду посидіти у темряві при свічках, як це робили наші славні предки колись. В такій обстановці мерехтливе світло утворює дуже красиві тіні на тілі коханої і допомагає поглянути на її досконалі форми по-новому, але, нажаль, холод дуже швидко заганяє її під одіяло... таким чином можна пригадали ті далекі пуританські часи, коли релігійні інструкції приписували робити "це" тільки у темряві під ковдрою...

...Зачепивши тему енергетики, варто відмітити також вклад до галузі марного розтрачання ресурсів тих численних любителів древньої старовини, що досі освітлюють свої помешкання допотопними лампочки Ілліча, тоді як давно вже продаються енергоощадні лампи, що при 20ват споживаної електричної потужності світять як звичайні жарівки на 100...

* * *

А тим часом, аби бути готовим до чергових газових катаклізмів я нещодавно здійснив занурення в ополонку... Перебуваючи під водою я розмірковував про єдність з природою та улаштування всесвіту ууууух холодно, а вилізши з води я оповів присутнім про глибокі філософські істини, що відкрилися мені під час занурення оголосив місцевість первісними криками та несамовитим ревом. З цієї визначної нагоди хочу застерегти початківців аматорства холодної закалки від типової помилки: думки, ніби закалка полягає в тому щоб замерзнути, тоді як насправді вона відбувається лише тоді, коли людина переносить стрес занурюючись. Смисл якраз у тому, щоб переборюючи себе, переступаючи через усі "нехочу" пережити перехід з теплого в холодне, а не в тому щоб "героїчно" мерзнути в холодній калабані й цокотіти зубами. Якщо вилазячи з води вам стало тепліше, ніж коли залазили, значить закалка успішна - організм генерує тепло і убиває болячки. Саме так і повинно бути.

Коли спостерігаєш за ситуацією зі сторони, не як безпосередній учасник, то все що відбувається видно зовсім по іншому. Іноді завдяки такому цікавому досвіду досліду можна довідатися більше про самого себе, ніж про об"єкт спостереження.

* * *

Сентименти та ностальгія в людини можуть бути пов"язані з дуже несподіваними речами. Наприклад, про який комфорт, і про який "рівень сервісу" можна казати подорожуючи знаменитим Раховозом (поїзд Львів-Рахів)? Але Раховоз (з великої літери, саме так) для мене є овіяний приємними спогадами і певною романтикою, адже він везе в Карпати! Це, напевно, дуже приземлено, але подорож Раховозом, чи Мукачівською електричкою є для мене миліші від польоту літаком, а, наприклад, незграбне піліпікання двох бомжовитих музик в тому вагоні звучить для мого вуха приємніше, ніж високомистецька розслабляюча музика в навушниках... Наші маленькі залізничні станції мають певний магічний шарм адже тусклий вогник, з обкаканої мухами лампочки Ілліча, яка освітлює станційну халабудку, гіпнотизує і заворожує настільки, що миліше від яскравих вогнів нічного міста...

* * *

( Читати далі )

Як назвати людину, що не може без сторонньої помочі навіть сходити в туалет? Це - хвора людина. Як назвати людину, що і дня не може прожити без певних медпрепаратів? Це - хвора людина. А як назвати людину, що не може, наприклад, без залучення якихось препаратів чи "спеціальних пристосувань" займатися коханням. Це - хвора людина.

Допустимо на хвилиночку, ніби ні конопля, ні алкоголь, ні тютюн - зовсім не шкідливі і що, вони, нібито, не викликають жодної фізичної залежності. Яке таке призначення крім "кайфу" і "розслабухи" віднаходять їхні споживачі? Чому люди вперше пробують ці речовини? Хіба кожен сам додумується нарвати "травки" і закрутити то в піпіросу, та ще й запалити і тим дихати? Так само, хіба кожен самостійно додумався гнати спирт і пити ту гадость? Можна пригадати свої перші враження, наприклад, від пива... брр. Що заставляє людей переступити через перші (і через другі) враження? Яка така сила заставляє долати природні рефлекси?

( Читати )

Сьогодні, сільський роботяга, замість того, щоб інвестувати тяжко зароблені бабки, наприклад, в циркулярку - пропиває їх (та ліпше б він їх спалив). А інша його інвестиція - інвестиція в освіту дітей (оплата поступлення, хабарів, іспитів і т.д.) теж пропадає марно, бо вони, ті дитята, замість того, щоб вчитися, здобувати знання для розбудови Нації, то вони займаються планокуренням в "крутих" тусовках, по гуртожитках, віддаються дегенеративним цінностям... День зникнення останнього куркуля – це день загибелі останнього українця.

Всі чомусь дуже люблять критикувати совєти та їхню систему виховання, але скажіть мені, хто з молодих зараз знає, наприклад, що таке супергетеродин, або фазова автопідстройка частоти? А колись знали і цікавились, зачитувалися "Юним техніком", паяли радіоприймачі, робили моделі літаків, ракет. Ага. При совєтах мій батько, з глухого волинського села приїхав і поступив у вуз без будь яких зв’язків та хабарів. Як дбала і дбає за ефективне навчання та поступлення у виші талановитої молоді сучасна держава, гадаю всі знають і без моїх опусів.

Поки різноманітні патріоти займаються другорядними задачами молодь буквально тоне в морі субкультурного хаосу. Так, треба віддати належне організаторам різноманітних теренових змагань, походів і т.д. Але цього замало, бо якщо людина не має бажання/часу/здоров"я лазити по лісам, то їй все одно треба знайти заняття. І тоді зовсім не потрібно ніяких сектантських психотехнологій, треба лише знайти цікаве заняття, яке б захопило людину, і щоб у своєму захопленні вона була не одна. Не так важливо чи це будуть різноманітні гуртки за інтересами, чи інші види змагань - якісь там велоквести, чи спортивні або мистецькі змагання, наприклад з графіті по розмальовуванню трансформаторних будок (треба прилучити під своє крило чим більше різноманітних митців, щоб вони творили Національну естетику а не оспівували дегенеративні "цінності"). Головне зайняти люд, щоб не було часу для планокуроення та алкоголю. От завдання для патріотів зараз, от куди треба направити гроші, якщо такі є, а не обліпляти Україну бігбордами "бери бука бити ту гадюку". От тоді й візьмуться кадри для підйому України. От тоді Національна Ідея захопить усіх, бо Нація проявить свої, дані Природою здібності, тоді всі побачать її силу та могутність. Треба тільки створити відповідне середовище, соціум.

Піар вітається і заохочується.



І ще дещо, хочу попіарити ось це
http://uka-didych.livejournal.com/150696.html

Наслідки для України можуть бути гіршими ніж навіть впровадження божевільних ідей планокурів!!!

(схильним до навіювання читати не рекомендується)

Від давніх давен люди шукали смисл життя, намагалися розкрити таємницю буття і зрозуміти призначення нашого існування. Філософи створювали різноманітні учення, мудреці робили складні логічні побудови і розробляли на їх основі різноманітні теорії...

Увазі читачів пропонується сучасна відповідь на всі наболілі питання, що непокоять людство, надійний спосіб вирішення усіх проблем, спосіб досягти успіху та щастя в житті - узагальнення сучасних тенденцій розвитку прогресивної думки.

Притча про мавпу

Одного разу учені розкрили мавпі череп і почепили електроди в мозок до центру задоволення, а кнопку від електродів дали самій мавпі. В такий спосіб мавпа, нажимаючи на кнопку, могла переносити незвичайні глибокі відчуття, приємні переживання та неймовірне задоволення, рівних яким не відчувала до того жодна істота на Землі.

Правда, нажаль, той дослід завершився невдачею, адже не вийшло створити абсолютно щасливу мавпу, бо вона нажимала на ту кнопку поки не здохла.

У зв’язку з цим учені не стали монтувати подібну кнопку людині, проте група самовідданих ентузіастів-аматорів вирішила продовжити благе діло...

Незабаром повсюдно почнуть відкриватися центри, де кожен зможе вживити собі Кнопку Щастя. Ця Кнопка відкриє людині нові горизонти пізнання, ви раптом побачите що живете в прекрасному світі, побачите, що небо синє а трава зелена і ще багато речей, яких ніколи не змогли б побачити та відчути самостійно.

Кнопка Щастя допоможе подолати стрес та хронічну втому, покращить самопочуття, але саме головне, що ваше існування відтепер і назавжди перетвориться в невичерпний потік казкового задоволення, адже завдяки натисканню на Кнопку ви досягнете Абсолютного Щастя. Усе, що ви знали до сих пір ніц не варте порівняно з тим, що дає Кнопка.

Ви зможете не лише натискати на Кнопку самостійно, але й також у товаристві ваших друзів та знайомих, в такий спосіб ваше спілкування збагатиться новими емоціями та переживаннями. Разом з Кнопкою можна справляти свята, зустрічати дні народження, весело проводити численні вечірки. Кнопка Щастя допоможе вам почуватися вільно та невимушено, відбудеться розкріпачення особистості, назавжди зникнуть скутість та сором’язливість. Не прогайте свій унікальний шанс, і скористайтеся унікальною нагодою: Відкрий себе справжнього. Кнопка Щастя - вибір сучасної молоді, Кнопка Щастя - вибір майбутнього.

В комплекті до Кнопки можна буде встановити додаткові регуліровки, що дозволить легко надати Вашому Щастю різнобарвні відтінки за допомогою індивідуального дозування опцій: "вставляє", "гребе", "ковбасить" та "плющить", які можна буде вмикати як по окремості так і одночасно, в різних комбінаціях.
Для тих, хто шукає себе, є спеціальна модифікація Кнопки Щастя - Кнопка Істини, що дозволяє знайти сенс в житті, побачити речі по-новому, та, нарешті, відкрити Істину, а також (на вибір користувача) поспілкуватися з Вищими Силами, Богами, Духами Предків або Інопланетянами.

Керівників сект, та лідерів політичних партій зацікавить вбудована в Кнопку підтримка безпровідного зв’язку, що надає можливість керувати щастям прибічників за допомогою централізованого пульта.

Нажаль, віднайшлися кола упереджених шовіністів, які заперечують переваги Кнопки, і, навіть, необґрунтовано стверджують, що користувачів Кнопки спіткає доля піддослідної мавпи, щопершою випробувала на собі чудесну дію Кнопки. Поспішаємо вас завірити, що, на відміну від мавпи, людина завжди може себе контролювати (адже ми завжди себе контролюємо, правда? ;)) і тому завжди зможе відмовитися від Кнопки Щастя коли захоче...
Заперечення права на встановлення Кнопки Щастя є порушенням прав людини, втручанням в її особисте життя та посяганням на її особисті свободи. Кнопка щастя - абсолютно безпечна. Кнопка Щастя - добровільна та особиста справа, - це вільний вибір людини, свідомий крок на зустріч Щастю.

Не є правдивими жодні твердження традиціоналістів про, нібито, побічні ефекти від встановлення кнопки, адже вони самі не пробували цього. Просто смішними та необґрунтованими є їх аргументи про, нібито, неприродність трепанації черепа. Навпаки, практики трепанації черепа відомі здавна у багатьох народів, а доказ найдавнішої з відомих прижиттєвих трепанацій віднайдено в Україні на лівому березі Дніпра в могильнику Василівка (де віднайдено череп чоловіка, що жив 10 тис. років тому в епоху мезоліту). У древніх греків це була звичайна операція, і взагалі трепанацію виконували протягом всієї історії людства різні культури, як в кам"яному віці, так і в часи середньовіччя...
Проаналізувавши ці історичні дані прогресивні учені вже обґрунтовано довели, що і наші козаки (яких так люблять згадувати вперті традиціоналісти) зовсім не рубали ворогів своїми шаблями, насправді вони робили ними собі трепанацію і були першими винахідниками Кнопки Щастя!

Геть шовіністичні упередження - легалізуємо аматорську трепанацію черепа, та встановлення Кнопки Щастя! Абсолютне щастя в кожен дім!

Не гайте часу і поспішайте якнайскоріше приєднатися до прогресивної тусовки прихильників Кнопки, та поширюйте про неї відомості всіма можливими засобами у ваших улюблених форумах та групах новин.

Час від часу натрапляю на різноманітні матеріали про особливий хід мислення веганів, або френди потішать веселими картинками, або от нещодавно знайшов цікаву спільноту anti_vegetarian, звідки хочу привести оцю убойну цитату

Образ анти-вегетарианца как его себе представляют веганутые нашёл реальное воплощение. Да, именно этакое "смерть эксплуататорам растений и пожирателям трупов цветов" =)

А ще звідти за лінком нарив ось таке убойне звернення:

( Читати )

***

Але я б наврядчи тута почав би цитувати приколи над вегетаріанством, якби не одна цікава історія. От уявіть собі, пішли двоє (молода пара) в супермаркет на закупи, ну і спокійно собі затоварюються різноманітними м"ясопродуктами перед Новим роком, нікого не чіпають, але тут зустрічають своїх знайомих - іншу молоду пару, і, коли виявляється, що вміст кошика буде спожито на Новий рік, та друга пара починає втуляти, що зараз різдвяний піст і негоже "їсти скоромне", треба "духовно очищуватися" і т.д....

Як ви вже, напевно, здогадалися, злісними порушниками посту, були Гєна і його половина. Я б ніколи в світі не надав би якоїсь уваги такий лекції, що мені прочитали, навіть навпаки, порадів би за ісконнічків, що у них є ще хоч трошки життєвої енергії на експансію свого світогляду, якби не одне але - в кошику у самодіяльних лекторів-проповідників був (ну звісно) алкоголь (!) і я, звісно, поцікавився, з якої нагоди вони оце усе закупили, на що мені з подивом відповіли, що, звісно, з нагоди Нового року...

...Усю дорогу до дому половина мені виписувала, як я спортив людям свято і який я нехороший. Але ж я лише (в своєму стилі), процитував "ревним християнам" усе оте саме, що вони щойно мені вповідали про піст, м"ясо, стриманість і духовне возвеличення, лише замінивши слово "скоромне" на "алкоголь"...

Але ж це ще не все. Якби я дійсно хотів "спортити людям настрій", і, пробачте, розісратися з ними на повну котушку, то ще б неодмінно відмітив запах тютюну, який уловлювався в їхньому диханні (я маю занадто чутливий нюх). Особливо хріново унюхати сморід тютюну з уст жінки, бо для мене цей сморідець не набагато ліпше ніж сморід гнилих зубів від якогось бомжа, що чіпляється на вулиці, і, через той запах, навіть від інтелiгентної, гарно вбраної людини верне як від клоаки.


Нє, а й справді, про яке таке "духовне очищення" може іти мова? Ну згідний, я - гедоніст і грішник наминаю м"ясо в піст (і роблю ще багацько "порушень"), але оті "настановлювачі", чому мене навчають, але не постяться в повному обсязі? Чому не стримуються і не очищуються від різноманітних отрав?
Нє, ну то звісно їхнє діло, але якого біса тоді поучати мене своїми настановами?
(А ще раджу дуже уважно послухати наших "духовних отців", що іноді їх звернення показують нам з телевізора, мені цікаво, де вони живуть, на якій планеті, що вповідають таку ахінею, і абсолютно не бачать реальних проблем, що роз"їдають їх паству, особливо в селах...)


* * *

Ну, але все ж хочеться завершити свою останню в цьому році писанину на позитивній ноті.
По цьому бажаю усім зустріти Новий рік приємно та з користю і отримати гарне задоволення і від святкування і від частування, кому яке подобається, і від спілкування з приємними людьми)))

(c) Гєна, слідами Пушкіна )